- Привіт Богдане! Куди це ти так поспішаєш?- Привіт Насте! На урок фізкультури.- Ой, а навіщо так поспішати?- Як навіщо? Фізкультура найкращий урок!- Ні, ти що!? Якби я вирішувала чи потрібні уроки фізкультури у школі, то я би була проти цього уроку!- На мою думку, ти погано говориш!- Чому ти так вважаєш? Мені ось, наприклад зовсім не подобається цей урок!- Тому, що усім потрібна розминка, потрібно тримати себе у формі, люди які займаються фізкультурою сильніші, здоровіші...- Ну, навіть не знаю.- Не вагайся почни дивитися на цей урок з іншої сторони!- Я подумаю.Після того як Насті закінчився урок фізкультури, діти знову зустрілися:- І як Насте, ти поміняла свою думку?- Знаєш, так, фізкультурою займатися дуже класно, і я рада, що у нас є такі уроки! Я навіть почала краще себе почувати!- Я задоволений тим, що я тебе переконав!- Дуже дякую тобі!- Прошу!