Пряма мова. Завдання в тестовій формі 1. Правильно розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні А «Дівчата, що ви! Це чудовий колір!, – заступився тато за свою обраницю. – Червоні машини здалеку видно, тому вони безпечні на трасі». Б «Справжнісіньке старе одоробло, – скрушно говорила мама, стоячи перед вимитою машиною, – Мало того, що облізле. Воно ще й червоного кольору. Помідор, а не авто». В «Він спілкується жестами глухонімих? – діловито спитала Наталочка, бо хлопці в школі навчили її двох чи трьох таких жестів, і вона почувалася знавцем». Г «Знаю, що по закону, – сердито відповів на те Лозовий і додав. – Вишняку шкода». Д «Наклейку треба здерти», – мовила мама, оглядаючи автомобіль, яку тато щойно придбав. 2. Правильно розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні А «На щастя, все обійшлося»: казала лікарка зі швидкої допомоги, позамазувавши йодом садна на колінах. Б Тут поет не втерпів: «Хто там»? В «Він геть безголовий! Послати дівчинку в таке небезпечне місце! – розбушувався тато. – та й ти хороша!» Г «Хочеш, я вгадаю, куди ви їдете? – спитав він, окинувши оком Наталчину вишиванку. – У Берестечко, на завтрашні урочистості». Д «Казав тобі, що справа темна,» – стиха мовив високому його кругловидий веснянкуватий товариш. 3. Правильно розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні А У кожній родині змалечку казали дитині, – «Не кидайся хлібом, він – святий». Б Промовила конвалія: «Прощай, гаю милий!» В Кожен кущик і стежка мов говорять мені, «Ти у рідному домі, у своїй стороні». Г «Що робиться! Що робиться! Стовпотворіння вавилонське!», – знай повторювала тітонька-чергова, перевіряючи вхідні квитки. Д «Чого ти кричиш? – питався він, – Люди несуть свічки на могили. Хай собі йдуть. Нашим пошукам то не завадить». 4. Правильно розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні А «Гей, молодче, не наганяй страху! Скиглиш, як баба... Не бійся, більше разу не помреш, – сердито обірвав його старий січовик і додав веселіше: – От і Богун їде». Б «Срібло-злото – то болото, – гукнув сивий січовик. – «Вибачай, королю, але нам не потрібна твоя ласка. Лицарська смерть козакові дорожча». В Аж тут Зоя гукає – «Дивись, журавлі. Які ж вони гарні. Бачиш, Дмитрику»? Г Усміхнувшись, гукнув подорожній, – «Здоровенькі були, пастушки!» Д «Хто творить розумну і добру людину – найкращий майстер»: таке було рішення стариків.

Ответ:

я забила

Объяснение:

извени так получилось