ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ПОМОЖІТЬ ПЖПЖПЖПЖПЖПЖПЖ ДАЮ 30 БАЛІВ Сонце вже підбилося на добрий людський зріст. У його скісних променях блищала, вигравала всіма барвами райдуги роса. Мов цікаві дитячі оченята, зиркали звідусюди сині фіалки. Млосно блимали з-під кущів оксамитові квіти сон-трави. Запаморочливо пахли конвалії та черемха. Чи не вони ото й споїли своїми п’янкими пахощами всіх лісових птахів, що ті надумали позмагатися у співі? Перші затягли свою нескладну пісеньку вертляві синички. Скільки такій малечі треба тих пахощів, щоб охмеліти! За ними вступили в змагання горихвістка й кропив’янка. Далі не стримались зозуля та іволга. Вони стали перекрикувати, дратувати одна одну, бо одвічно ворогували між собою. Очеретянка сиділа, дослухалася до своїх подруг і дивувалася. Та врешті і її захопило змагання, вона теж несміливо подала свій голос. Як зачув те болотний бугай, та як зареве на неї сердито! Очеретянка вже більше й не озивалася. Мовчали тільки гордовиті солов’ї. Хіба пасує їм дерти горла разом з отією охмелілою братією! Нехай замагаються з ними озерні жаби…

Відповідь:

Описано ранкову красу природи, запах конвалій та черемхи, барвистість квітів та пісень птахів, які змагаються у співі. Починають синички, потім приєднуються горихвістка, кропив'янка, зозуля та іволга. Очеретянка теж спробувала співати, але була заткнута бугаєм. Тільки солов'ї мовчали, не беручи участі в змаганні.

Пояснення: