Предмет:
Українська моваАвтор:
alecОтвет: Був собі вʼяз. Звичайний вʼяз, привезений багато років тому (з якогось гаю) і посаджений (на нашому дворі). Старі пожильці памʼятають його ще підлітком, а тепер - це красень дідуган. Гіллям своїм він затінив мало не все подвірʼя.
(Під вʼязом) стояла лавочка, і (на ній) однаково добре було спочити і літнім духмяним вечором, і прохолодним ранком. Вʼяз мовби підкреслював вічність життя, і хоч би яке горе чи радість траплялися (в нашому будинку), він не був байдужий (до того). Вʼяз разом з (усіма) печалився і радів - він знав усі родинні секрети, і не однієї сімʼї, а багатьох сімей, які здавна жили (у нашому будинку). Скільки людських сварок і скільки гарячих любовних історій переслухав він (за свій вік).
(За В. Земляком).
Самостійні частини мови: вʼяз, гай, подвірʼя, лавочка, вечір, ранок, життя, горе, радість, будинок, сімʼя, люди, сварки, історії, вік.
Прийменники: з, на, під, в, був байдужий до, з життя, від "за В. Земляком".
Объяснение:
Автор:
shaggyjce6Добавить свой ответ
Предмет:
Английский языкАвтор:
konneracevedoОтветов:
Смотреть