РІДНІ КРАЄВИДИЛедве дихнуло весняним теплом — набубнявіли на деревах бруньки, ось-ось виткнуться листочки. Усе в природі прокидається, оживає, мовби земля прибирається в коштовні шати. А ген, у ліску, заголубіли проліски, зайнялися фіолетом гострі шоломи рясту. Понад озерцями, понад розливами в левадах жевріють перші квіточки. Ти стоїш перед цим раннім дивом, і складаються тобі рядки:Квітень приплив у човні,перейшов усім шлях уповні,голубий його човенранніми квітами повен.Ледве пташок він зачує,найкращі квітки за пісні подарує.О-о, ті пташки, мабуть, ніколи такі веселі не бувають, як зараз. Радіють, що повернулися з далекої дороги, радіють, що добре їх зустріли на рідній землі. Пересвистуються шпаки, витинає круті колінця дрізд, заливається співом зяблик. А онде — журавель обізвався раз, удруге, втретє, але наче різними голосами. Ти дивишся в небо, а попід хмарами двоє — журавель і журавочка. Мовби танок якийсь водять у небі і курличуть. Але не так сумливо, як восени, а заклично, бентежно, переможно: повернулися!.. Веселики любі!Майнеш за село, і тебе зачаровує небесний переливчастий дзвіночок — висить угорі на невидимій ниточці. Зривається, падає, та його підхоплює хтось — і він дзвенить знов. Жайвір. Такий малесенький, а такий голосний...Пройшов трохи — озимина зеленіє, а там, удалині, мов острівець, три тополі височать у полі, вибирають собі весняну барву. А людей скільки усюди — і малих, і дорослих! Слухають жайворових пісень. Та й робота у полі на порі стала.Ти знаєш, що більше так не повториться. Цвістимуть квіти, співатимуть пташки, заходитиме сонце, але вже по-іншому, хай там краще чи гірше, але ж не так...Отож пильнуй, як іде весна, придивляйся до її чарів, прислухайся до її голосу й ходи. Примічай, чим напуває вона землю і як голубить сонячним промінням, легеньким вітерцем.Дмитро Чередниченко
КВІТЕНЬДень у квітні довше сонцем квітне.Сніг розтав на вигрітій землі.Малюки на ручаї блакитніпаперові носять кораблі.Хоч немає ні дощів, ні зливи,квітень-місяць — справжній водолій.Він вихлюпує річок розливи,підмива пісок береговий.Підпливають верби кучеряві,і синіють луки заливні.Та на змоклій лісовій галявізасиніли проліски дрібні.І безлиста розцвіла ліщина,загляда сережками в потік.Заквітчатись поспіша вільшина...Ліс— неначе весняний квітник.Валентина ТкаченкоЯк ти розумієш вислови: День у квітні довше сонцем квітне; Підпливають верби кучерявіїЧому квітень-місяць — справжній водолій? Як про це сказано у вірші?До іменників ручаї, верби, проліски, ліщина добери з вірша прикметники. З якою метою їх ужито?Вивчи вірш напам'ять. Природа звучить безліччю голосів. І лише чутливе вухо здатне їх розрізнити. Звуки природи можуть багато розказати нам, викликати різні почуття: здивування, захоплення, радість... А буває, що шум, гуркіт, свист природних явищ лякає людей.Прочитай, як по-різному у творах описано звуки вітру, грому, дощу, голоси дерев, птахів.