Объяснение:

1. Причини, дата та основні положення:

Причини підписання:

- **Дата**: Ризький мирний договір був підписаний 18 березня 1921 року.

- **Хто підписав**: Договір був укладений між Польщею і Російською Радянською Федерацією (РРФСР).

- **Причини**: Головними причинами підписання договору були бажання закінчити бойові дії та встановити мирні відносини між Польщею та Російською РСР після Русько-польської війни (1919-1921 рр.). Обидві сторони бажали визначити межі своїх територій та забезпечити стабільність у регіоні.

Основні положення:

- Договір визнавав польське панування на західних територіях України, Білорусі та Литві.

- Він також легалізував укладення Міжнародного пакту про Мінську державу між Росією та Польщею.

- Визначав нові кордони між Російською РСР та Польщею, які були вигідніше для Польщі.

2. Поразка української дипломатії та гріб самостійності Української держави:

Ризький мирний договір вважається великою поразкою української дипломатії та гробом самостійності Української держави з кількох причин:

- Угода визнавала за Польщею території, які були здобуті нею під час Русько-польської війни, в тому числі Львів та західну Україну.

- Договір легалізував втручання Радянської Росії у внутрішні справи Української держави, що підірвало її незалежність.

3. Наслідки для українців:

- Призвело до подальшої утрати територій за кордонами Української держави та збереженням їх під польським пануванням.

- Зацікавленість Російської РСР у збереженні впливу на території України та підтримка Росією рухів, які були проти української незалежності, спричинили складність для подальшого розвитку України як незалежної держави.

Ответ:

Відродження Античності: Ключ до Розвитку Сучасного Світу

На тлі сучасного технологічного прогресу та стрімкого розвитку, ідея відродження античності знову стає актуальною. Цей період історії, прославлений своїми великими філософами, винахідниками та митцями, несе в собі ключі до розуміння сутності гармонійного розвитку.

Насамперед, відродження передбачає повернення до класичних ідеалів, які осягались в античності. Людство, яке втратило свою зв'язаність з природою, може знайти відповідь у філософії стародавніх, які віддавали шану гармонії і рівновазі.

З іншого боку, вивчення античних технологій та наукових досягнень може стати важливим кроком у сучасному розвитку. Розкриваючи та переосмислюючи архітектурні витоки чи медичні практики, ми можемо знайти нові шляхи до вдосконалення нашого сучасного світу.

У цьому контексті, відокремлені члени речення допомагають висловити чіткі думки та підкреслити глибину ідеї. "Відродження — це не лише повернення до минулого, а й шлях до нових горизонтів розуміння. Кожен відкритий та інтерпретований аспект античності — це крок до відкриття нових можливостей для нашої епохи."

Отже, усвідомлення важливості відродження античних цінностей може служити катализатором для розвитку сучасного світу, привносячи у нашу реальність дух і мудрість стародавньої культури.

Ответ:

Весна — это не только смена времени года, но и символ молодости и обновления, заметный в каждом пробуждающемся бутоне и сверкающем утреннем росе. Как живительный ветер после зимней тишины, весна приносит в своем вихре чувство свежести и надежды.

Это время, когда природа, словно художник, переосмысливает свой пейзаж, окрашивая его в яркие краски и наполняя ароматами цветов. Весенние дни напоминают о бескрайних возможностях, как если бы сама природа тянулась к новым горизонтам.

Молодость весны течет в реке времени, принося с собой легкость и жизнерадостность. Как расцветающие почки, мы тоже можем пробудиться к новым идеям, планам и стремлениям. Весна — это приглашение к внутреннему обновлению, возможность ощутить себя частью вечного цикла рождения и расцвета.

Так что давайте встретим весну с готовностью к переменам, допустим, что в ее воздухе мы найдем не только тепло солнечных лучей, но и свежий вдохновляющий запах возможностей. Пусть каждый весенний день приносит нам радость открытий и возможность расцвести в гармонии с этим чудесным временем.

Ответ:

"Варіант" "Альтернатива" "Вибір" и т.д.

Объяснение:

Розвиток економіки Української РСР та інших радянських республік супроводжувався численними суперечностями та диспропорціями, що відображали особливості радянської економічної системи.

Однією із ключових суперечностей було відношення до сільського та промислового господарств. Відмічалася надмірна увага до розвитку промисловості, що викликало диспропорції у виділенні ресурсів між цими галузями.

Централізована система планування також призводила до проблем. Цей метод не завжди враховував реальні потреби ринку та часто призводив до некоординації і неефективності.

Технологічні відставання породжували іншу суперечність, перешкоджаючи адаптації до нових технологій та спричиняючи відставання від капіталістичних країн.

Нерівномірний розвиток регіонів визначався нерівномірним розподілом інвестицій та уваги, що призводило до соціальних диспропорцій.

Невідповідність управлінських методів та відсутність інновацій у сфері управління ще більше ускладнювали економічні виклики.

Ці суперечності та диспропорції, характерні для радянської економічної системи, свідчили про те, що ця модель обмежувала потенціал економічного розвитку і стикалася з численними невирішеними проблемами.

коротка відповідь -

У розвитку економіки УРСР існували суперечності та диспропорції, свідчачи про неефективність планової системи, нерівномірний розвиток галузей, технологічні відставання і соціальні диспропорції.

Ответ:

х=20

Пошаговое объяснение:

берем х+х=1

5+1=6

120:6=20

х=20

перевірка

5*20+20=120

5*20=100

100+20=120

Думаю поміг

Ответ:

Пошо наху

Пошаговое объяснение: никакое рофл

Ответ:

Давайте знайдемо концентрацію солі (W) після додавання води та солі:

1) Після додавання 100 мл води концентрація солі залишиться незмінною (40%), але об'єм розчину збільшиться.

Відомо, що об'єм розчину після додавання води становить 500 мл (початковий об'єм) + 100 мл (додана вода) = 600 мл.

Тепер знайдемо кількість солі в новому розчині:

Кількість солі = Початковий об'єм * Початкова концентрація = 500 мл * 0.40 = 200 г.

2) Додавши 50 г солі, ми також збільшуємо кількість солі в розчині:

Кількість солі після додавання = 200 г (початкова кількість) + 50 г (додана сіль) = 250 г.

Тепер ми можемо знайти кількість солі у новому розчині та обчислити його концентрацію:

Новий об'єм розчину після додавання солі залишається 600 мл.

Концентрація солі (W) = (Кількість солі / Об'єм розчину) * 100% = (250 г / 600 мл) * 100% ≈ 41.67%.

Отже, після додавання води та солі, концентрація солі в розчині становить приблизно 41.67%.