Складіть таблицю «Лібералізм та  консерватизм у  XIX та  в  першій половині XX ст.: основні програмові засади».​

Ответ:

1. Консерватизм

Консерватизм (від лат. conservo охороняю, зберігаю) в Європі виник як реакція феодальної верхівки на Велику французьку революцію кінця XVIII ст. Уперше термін ужив письменник Ф.Шатобріан для визначення ідеології французької аристократії. Прихильники старих порядків, консерватори, виступали противниками становлення нових капіталістичних відносин. Наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. у зв'язку з наростанням соціал-демократичного руху, поширенням марксизму, який орієнтував пролетарські верстви на повалення існуючого ладу і претендував на одноосібне визначення ідеології робітничого класу, ідеями консерватизму перейнялися найпереконаніші захисники капіталізму. Консервативні сили, з одного боку, прагнули до збереження і зміцнення існуючих порядків, а з іншого не давала спокою ностальгія за втраченим IM минулим. Загальна світова криза 1929-1933 pp. загострила не лише економічні суперечності, а й ідейно-політичну боротьбу довкола питань про роль і функції держави. Консерватори обстоювали свободу ринкових відносин. Їм небезуспішно опонували ліберали, наполягаючи на регулюванні економіки державою, яка, на їхню думку, повинна була перебрати на себе низку соціальних функцій.

2. ЛібералізмВитоки лібералізму (від лат. liberalis вільний) сягають корінням у XVII-XVIII ст., коли свободолюбний дух охопив Європу і став ідейним ореолом боротьби за соціальне і національне визволення. У західноєвропейських країнах термін набув поширення в ХІХ ст. разом із утворенням ліберальних партій.

Лібералізм як течія громадської думки і як теоретична база діяльності окремих впливових політичних угруповань увібрав концепції економічного й політичного розвитку і склав серйозну конкуренцію поширенню ідей соціал-демократії.

До початку ХХ ст. прихильники економічного

лібералізму сповідували свободу приватного

підприємництва і торгівлі, незалежність

економіки від державного втручання. Однією

з найважливіших функцій держави ліберали

вважали створення належних умов для приватної

ініціативи, підтримки розвитку вільного ринку

і захисту приватної власності. З початку ХХ

ст., коли держава почала відігравати більшу

роль в економічному житті суспільства,

погляди лібералів на соціально-економічну

сутність держави змінились. У 30-х рр. ХХ ст.

неолібералізм став альтернативою тоталітарнимрежимам. Ні соціал-демократичний, ні комуністичний рухи, ні тим паче фашизм не виявилися історичним вибором народів. Гнучко снуючи між консерваторами і соціал-демократією, лібералізм набрав національних форм і зумів урятувати економіку, не вдаючись до крайнощів політичного правління.