2. Знайдіть у 61 і 312 сонетах анафору й поясніть її роль. Чи пов'язана вона із сонетами Данте?

61
Благословенні місяць, день і рік,
Пора, година, край, містина мила,
Коли краса її очей сп'янила
Мене, і став я бранцем їх повік.
Благословенні: біль, що в душу вник,
Що об'явилась ним Ерота сила,
Лук і стріла, що серце проразила,
І рана, що пройшла в його тайник.
Благословенні всі рази, коли я
Ім'я моєї пані називав,
Мої зітхання, порив, плач і мрія.
Благословенні і рядки, що склав
Я їй на честь, і мисль моя: до неї
Вона іде, до неї однієї.

 

132
Як не любов, то що це бути може?
А як любов, то що таке вона?
Добро? — Таж в ній скорбота нищівна.
Зло? — Але ж муки ці солодкі, Боже!
Горіти хочу? Бідкатись негоже.
Не хочу? То даремна скарг луна.
Живлюща смерте, втіхо навісна,
Хто твій тягар здолати допоможе?
Чужій чи власній волі я служу?
Неначе в просторінь морську безкраю,
В човні хисткому рушив без керма;
Про мудрість тут і думати дарма -
Чого я хочу — й сам уже не знаю:
Палаю в стужу, в спеку — весь дрижу.

Пунктів даю багато, але потрібне розгорнуте рішення!!! Хоча б на 10 речень!

Більш-менш виразніні анафори прослідковуються у варіанті один. По-перше, що впадає у вічі, то це строфічна анафора - повтор слова "Благословенна" на початку рядків впродовж всьго вірша.

Друга виразна анафора - це звукова анафора в останньому рядку - повторюються схожі за звучанням слова (іде, до,  однієї)

Третя - лексична анафора(частий повтор одного й того слова - мої, моєї у суміжних рядках

Весь сонет також зв"язаний докупи сильною синтаксичною анафорою - це одна й таж конструкція речень в кожному з чотирирядь

Така сама синтаксична анафора спостерігається у другому сонеті: це і повторюваність  питальніх речень з власне відповідями на них самим ліричним героєм