Громадянин України Ж. звернувся до місцевого суду Деснянського району м. Києва (за місцем свого проживання) з позовною заявою про відшкодування шкоди, що була завдана йому під час туристичної поїздки до Швеції. Відповідачем у позовній заяві було зазначено Королівство Швецію. Суддя відмовив у прийняті позовної заяви Ж. до розгляду, посилаючись на зміст ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», відповідно до якої необхідно отримання згоди компетентних органів Швеції на пред’явлення такого позову. Також Ж. було роз’яснено його право звернутися з подібним позовом безпосередньо до суду Швеції. Чи правомірна відмова судді у прийнятті позовної заяви? У чому полягає імунітет держави? Який вид імунітету держави у даному випадку було застосовано?​

Відмова судді у прийнятті позовної заяви є правомірною згідно зі ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», яка передбачає необхідність отримання згоди компетентних органів держави, проти якої пред'являється позов, на пред’явлення такого позову.

Імунітет держави - це привілей, який надає державам право на виконання їхніх суверенних функцій без втручання з боку інших держав та судів. Імунітет держави може мати різні форми, включаючи імунітет щодо юрисдикції та імунітет щодо виконання рішень суду.

У даному випадку, Королівство Швецію було зазначено в якості відповідача, тому що шкода була завдана під час туристичної поїздки до Швеції. Тому до Королівства Швеції застосовується імунітет щодо юрисдикції, оскільки держава має право на недоторканість території та суверенних функцій. У цьому випадку, Ж. може звернутися з подібним позовом безпосередньо до суду Швеції, який має юрисдикцію в цій справі.

Отже, суддя Деснянського районного суду м. Києва діяв правомірно, відмовивши у прийнятті позовної заяви, оскільки вона була пред'явлена до Королівства Швеції без отримання згоди компетентних органів Швеції.